Ніжний весняний каштановий цвіт на фоні замираючої осінньої природи – видовище дійсно зачаровуюче. Таке відчуття, ніби потрапляєш в казку, бо лише в казках пори року можуть місцями помінятися. Або це просто опис картини якогось знаменитого художника, який вирішив хоч на полотні зобразити те, чого у реальному житті бути не може. Художник хотів відчути себе чарівником…
Але це все реальність на вулиці Чорновола. Могутні старі дерева стоять увібрані в ніжний цвіт. Заквітчані посеред осені вони викликають самі різні емоції: починаючи від подиву і закінчуючи хвилюванням за високих красенів каштанів. Що стало причиною такої аномалії – невідомо. Але дана ситуація змушує хвилюватися про здоров’я велетнів.
У вінничан же свої варіанти причин такої події. Одні вважають, що дерева просто хворі, і якийсь певний вид мікробів змушує каштани посеред осені вбиратися в весняне вбрання. Інші вважають, що дерева просто помирають, доживають свого віку, і це їх остання, лебедина пісня. До інших можливих причин, позитивніших, відносять варіант, що, можливо, буде тепла осінь, тому каштани без страху за себе знову радують нас своїм ніжним, зачаровуючим цвітінням.
Що б не було причиною цієї аномалії, від нас нічого не залежить…нам, простим вінничанам, залишається лиш милуватися таким подарунком осені та готуватися до зими…