Фахівці Вінницького медичного університету надаватимуть безкоштовну психологічну допомогу тим, хто відчуває стрес від подій на Майдані

Медико-психологічний центр Вінницького 108 національного медичного університету імені Пирогова виступив з ініціативою необхідності організації надання безкоштовної психокорекційної та психотерапевтичної допомоги усім, хто в наслідок останніх подій у країні потребує психологічної підтримки, реабілітації чи лікування. Про це йшлося сьогодні на прес-конференції фахівців у галузі психології Тетяни Комар, Тамари Кривонос та Ольги Мостової, які вважають своїм громадянським обов’язком зробити внесок у справу Майдану і допомогти суспільству. Як зазначали спеціалісти, на сьогоднішній день в Україні склалася напружена ситуація. Перебування у вирі подій може спричинити ряд ускладнень стану не тільки соматичного, а і психічного здоров’я громадян. Особливу загрозу це може мати для молоді, осіб з надмірно лабільною психікою та емоційно-вразливих людей. Події, що відбулися, безумовно переживаються як гострий стрес, реакція на який носитиме не лише безпосередні, а й віддалені наслідки. У людей можуть виникати не тільки скарги на біль у серці, підвищення артеріального тиску, а також симптоми, що можуть свідчити про психологічні труднощі, невротичні розлади, депресію, тривожно-фобічні розлади. Фахівці медико-психологічного центру Вінницького національного медичного університету імені Пирогова розповіли про ознаки стресу та дали поради щодо подолання його наслідків. Основні ознаки стресового напруження:
1. Незібраність. Звуження інтересів. Людина повністю поглинута обставинами. Думки нав’язливо повертаються до певної події, ситуації.
2. Помилки у роботі, що раніше не викликала утруднень. Погіршення пам’яті за рахунок незібраності, неуважності. Постійне відчуття втоми, що не залежить від відпочинку.
3. Мова стає швидкою, як ознака тривожності. Поява болів у різних ділянках тіла, без видимих причин. Збудливість, роздратованість. Неадекватне сприймання жартів. Можлива зміна звичок, смаку. Безпричинне почуття голоду чи відмова від їжі.
При реабілітації та профілактиці психологічної дезадаптації використовують три основних напрямки – особистісний, міжособистісний та ситуаційний. Перша допомога при подоланні посттравматичної психологічної дезадаптації
1. Не залишатись наодинці зі своїми думками та спогадами, шукати та просити допомоги у друзів, близьких, родичів;
2. Розмовляти про події, які турбують, свої переживання та почутті, що пов’язані з ними;
3. Не закидати щоденні справи, регулярні фізичні навантаження: вони знімають тривогу та м’язове напруження без усвідомлення причин його та заглиблення у травматичні спогади;
4. Не рекомендується знімати напругу алкоголем – він маскує проблему без необхідності усвідомленого вирішення її;
5. Зменшити використанні стимулюючих речовин (кава, цигарки, чай) – організм знаходиться в стадії виснаження і не має сенсу «стимулювати» його;
6. Необхідне повноцінне харчування (мін.3-х разове з обов’язковим включенням у раціон овочів та фруктів) та питний режим (детоксикація організму);
7. Повноцінний сон – фізична втома та свіже повітря, краще снодійне. Якщо стан не поліпшується, краще звернутись до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра) по допомогу.
Індивідуальні консультації та групові заняття будуть проводитись на базі медико-психологічного центру ВНМУ імені М.І. Пирогова за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 56, тел. (0432) 57-03-61, а також у медичному центрі «Пульс», вул. Тімірязєва, 34, тел. (0432) 61 26 96

Фахівці Вінницького медичного університету надаватимуть безкоштовну психологічну допомогу тим, хто відчуває стрес від подій на Майдані

Медико-психологічний центр Вінницького національного медичного університету імені Пирогова виступив з ініціативою необхідності організації надання безкоштовної психокорекційної та психотерапевтичної допомоги усім, хто в наслідок останніх подій у країні потребує психологічної підтримки, реабілітації чи лікування. Про це йшлося сьогодні на прес-конференції фахівців у галузі психології  Тетяни Комар, Тамари Кривонос та Ольги Мостової, які вважають своїм громадянським обов’язком зробити внесок у справу Майдану і допомогти суспільству. Як зазначали спеціалісти, на сьогоднішній день в Україні склалася напружена ситуація. Перебування у вирі подій може спричинити ряд ускладнень стану не тільки соматичного, а і психічного здоров’я громадян. Особливу загрозу це може мати для молоді, осіб з надмірно лабільною психікою та емоційно-вразливих людей. Події, що відбулися, безумовно переживаються як гострий стрес, реакція на який носитиме не лише безпосередні, а й віддалені наслідки. У людей можуть виникати не тільки скарги на біль у серці, підвищення артеріального тиску, а також симптоми, що можуть свідчити про психологічні труднощі, невротичні розлади, депресію, тривожно-фобічні розлади. Фахівці медико-психологічного центру Вінницького національного медичного університету імені Пирогова розповіли про ознаки стресу та дали поради щодо подолання його наслідків. Основні ознаки стресового напруження:

 1. Незібраність. Звуження інтересів. Людина повністю поглинута обставинами. Думки нав’язливо повертаються до певної події, ситуації.

2. Помилки у роботі, що раніше не викликала утруднень. Погіршення пам’яті за рахунок незібраності, неуважності. Постійне відчуття втоми, що не залежить від відпочинку.

3. Мова стає швидкою, як ознака тривожності. Поява болів у різних ділянках тіла, без видимих причин. Збудливість, роздратованість. Неадекватне сприймання жартів. Можлива зміна звичок, смаку. Безпричинне почуття голоду чи відмова від їжі.

При реабілітації та профілактиці психологічної дезадаптації використовують три основних напрямки – особистісний, міжособистісний та ситуаційний. Перша допомога при подоланні посттравматичної психологічної дезадаптації

1. Не залишатись наодинці зі своїми думками та спогадами, шукати та просити допомоги у друзів, близьких, родичів;

 2. Розмовляти про події, які турбують, свої переживання та почутті, що пов’язані з ними;

 3. Не закидати щоденні справи, регулярні фізичні навантаження: вони знімають тривогу та м’язове напруження без усвідомлення причин його та заглиблення у травматичні спогади;

 4. Не рекомендується знімати напругу алкоголем – він маскує проблему без необхідності усвідомленого вирішення її;

 5. Зменшити використанні стимулюючих речовин (кава, цигарки, чай) – організм знаходиться в стадії виснаження і не має сенсу «стимулювати» його;

 6. Необхідне повноцінне харчування (мін.3-х разове з обов’язковим включенням у раціон овочів та фруктів) та питний режим (детоксикація організму);

 7. Повноцінний сон – фізична втома та свіже повітря, краще снодійне. Якщо стан не поліпшується, краще звернутись до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра) по допомогу.

Індивідуальні консультації та групові заняття будуть проводитись на базі медико-психологічного центру ВНМУ імені М.І. Пирогова за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 56, тел. (0432) 57-03-61, а також у медичному центрі «Пульс», вул. Тімірязєва, 34, тел. (0432) 61 26 96

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Мапа Вінниці

 
 

list_btn

Код кнопки:

<a target="_blank" title="Вся Винница на одном портале - VinPlace.net" href="http://vinplace.net"><img alt="list_btn" src="http://vinplace.net/images/list_btn.gif" height="31" width="88" /></a>

Який шлях найкращий для України?

Вступ до НАТО та введення їх військ на територію України - 50%
Повернення статусу ядерної держави - 18.5%
Спробувати виграти інформаційну війну - 5.6%
Розпочати збройне протистояння з агресором - 5.6%
Підкоритися Росії та віддати Крим (далі Луганськ, Донецьк ...) - 9.3%
Тягнути час, та спробувати мирно вирішити конфлікт - 11.1%
Голосование для этого опроса закончилось
 
 

Отзывы и предложения присылайте на наш адрес.

Полное или частичное использование
материалов без согласия редакции запрещено!

Контактная информация

 

Сайт: www.vinplace.net

ICQ: 458-921-818

Написать нам